Пансионат «Промінь сонця» — логотип
Промінь сонця Пансионат для пожилых людей
UA RU
+38 (095) 549-92-06
Київ и Київська область

Пансионат
«Промінь сонця»

«Промінь сонця» — это уютный пансионат, созданный для комфортного проживания, отдыха и заботы о каждом госте.

Мы стремимся создать тёплую, домашнюю атмосферу, где царят спокойствие, чистота, внимание и уважение.

Подобрать условия проживания
24/7
Уход и наблюдение
5×
Питание ежедневно
0.8 га
Уютная территория
Пансионат «Промінь сонця» — главное фото
Домашняя атмосфера
Тишина, свежий воздух и люди, которым не всё равно.
О пансионате

Здесь о вас заботятся по-настоящему

Здесь можно отдохнуть от городской суеты, насладиться тишиной и получить качественный уход.

«Промінь сонця» — место, где хочется оставаться, ведь здесь о вас заботятся по-настоящему. 🌞

Мы создаём не просто место для проживания — мы создаём атмосферу доброты, заботы и домашнего уюта.

Наши преимущества

Что мы даём каждому постояльцу

Узнать условия →
01
Комфортные и уютные комнаты
Одно-, двух- и трёхместные комнаты с удобными кроватями и личным пространством.
02
Домашняя атмосфера
Спокойствие, тепло и уважение вместо казённой обстановки.
03
Вкусное и сбалансированное питание
Пять приёмов пищи в день, диетическое меню по необходимости.
04
Внимательный и заботливый персонал
Сиделки и медсёстры рядом круглосуточно.
05
Чистота и порядок
Ежедневная уборка, свежее бельё и стирка.
06
Безопасные и комфортные условия
Поручни, нескользящий пол, кнопки вызова и контроль доступа.
07
Индивидуальный подход
Учитываем свой график, привычки и потребности каждого постояльца.
08
Приятная территория
Сад, беседки и тенистые дорожки для ежедневных прогулок.
Отзывы

Что говорят семьи наших постояльцев

★★★★★

Дуже раді що знайшли таке місце для нашого дідуся. Дуже уважний та ввічливий персонал, завжди чисто, смачна їжа і тихе місце. Завжди на зв'язку.

EK
Elizaveta Karpushina
онука мешканця
★★★★★

Хочу висловити щиру подяку пансіонату Промінь сонця за чуйність та дбайливе ставлення до мого тата, який знаходиться після інсульту в с. Гатне. Якщо чесно, то трохи боялася, як він там буде, чи не буде стресу для нього, але він дуже задоволений, каже як на курорті. Харчування свіже, корисне та якісне, порції великі. Завжди побритий, помитий, доглянутий. Територія гарна велика, озеленена, що дозволяє насолоджуватися щоденними прогулянками. Персонал завжди на зв'язку, і радує те що можна відвідувати у будь-який час без попередження. Тому дуже вдячна пансіонату і сміливо рекомендую, тому що виправдав мої очікування на більше чим 100%.

SM
Sveta Mayok
донька мешканця
★★★★★

Моя мама вже третій місяць живе в пансіонаті Пансіонат Промінь Сонця Київ. І, мабуть, найчесніше почати з того, що це рішення не було для мене простим. Коли вперше виникла необхідність шукати для мами місце, де вона могла б перебувати під постійним наглядом, у душі було багато тривоги. Адже як віддати найдорожчу людину з дому в інше місце й не запитувати себе: «А чи правильно я роблю? Чи не краще було залишити її вдома?» Ці питання не зникли й досі. Іноді я все ще переживаю, хвилююся, сумніваюся. Напевно, так буде завжди, бо коли йдеться про маму, спокійно на це дивитися неможливо. Але життя поставило мене перед вибором. Поки я працюю, мама залишалася сама у квартирі, у тиші чотирьох стін, і чекала мого повернення. А я, перебуваючи на роботі, постійно думала про неї: чи все гаразд, чи нічого не сталося, чи не самотньо їй. Я зрозуміла, що мені потрібно мати можливість працювати, а мамі — не залишатися самій. Їй потрібні люди поруч, постійний догляд, увага, спілкування і відчуття, що в разі потреби хтось обов'язково прийде на допомогу. Саме тому я наважилася на цей крок. Мама ще тільки звикає. Нове місце, нові люди, новий розпорядок — усе це потребує часу. Вона ще не до кінця освоїлася, ще придивляється до свого нового життя. Але я бачу, як із кожним тижнем їй стає трохи легше. Потроху зникає розгубленість, з'являється більше спокою, вона звикає до людей, які її оточують. І я думаю: можливо, їй справді краще тут, ніж самій у квартирі, де весь день проходив у чеканні мого повернення. А потім сталася одна маленька подія, яка для мене виявилася зовсім не маленькою. Я сама запропонувала мамі спробувати в'язати. Багато років вона не брала до рук спиці. Я принесла їй пряжу, спиці й не знала, що з цього вийде. Чи захоче вона? Чи згадає? І мама взяла спиці. Спочатку невпевнено. А потім почала в'язати. І в неї вийшло. Вона згадала, як це робити. Я дивилася на її руки й не могла не усміхнутися. Здавалося б, кілька петель, звичайна пряжа, звичайні спиці. Але за цими першими петельками для мене було так багато — пам'ять, минуле, мамині руки, її колишні звички, її вміння. І ще одна дуже важлива річ — бажання щось робити. Мабуть, саме такі маленькі моменти й дають найбільше надії. Я не хочу говорити, що мама вже повністю адаптувалася. Ні. Їй ще потрібно звикнути, прийняти нове оточення, знайти своє місце серед людей. Але я бачу, що цей процес іде. І бачу, що поступово їй стає краще. Я також розумію: жоден пансіонат не може замінити людині її дім, а персонал — рідних. Тому я намагаюся бути поруч із мамою настільки, наскільки можу: приїжджати, розмовляти, обіймати її, слухати її історії, привозити маленькі речі, які можуть порадувати. Але тепер я знаю, що в той час, коли я на роботі, мама не залишається сама. Поруч із нею є люди, які можуть подбати про неї, допомогти, коли потрібно, приділити увагу. За це я щиро вдячна працівникам пансіонату. За терпіння. За турботу. За щоденну працю, яку, мабуть, не завжди помічають, але значення якої неможливо переоцінити. Я досі хвилююся. Досі іноді запитую себе, чи правильно вчинила. Але щоразу, коли бачу, що мама поступово звикає, що їй стає спокійніше, що вона спілкується, займається чимось і навіть знову бере до рук спиці, у мене з'являється відповідь. Можливо, турбота про близьку людину — це не завжди означає тримати її біля себе. Іноді турбота — це знайти місце, де вона не буде сама. А потім приїхати до неї, обійняти, сісти поруч і разом порадіти тому, що сьогодні вона зв'язала ще кілька рядочків. Для когось це просто в'язання. А для мене — маленьке мамине повернення до життя.

Н
Наталья
донька мешканки
★★★★★

Щиро дякуємо всьому персоналу пансіонату Промінь сонця за турботу, увагу та професіоналізм! Віддавати близьку людину під чужу опіку — це завжди хвилююче рішення, але наші сподівання виправдались. У закладі чисто, затишно, гарне харчування та чудове ставлення до мешканців. Дякуємо за вашу нелегку, але таку важливу працю!

ОБ
Оксана Береговая
родич мешканця
★★★★★

Дякую всьому колективу пансіонату за турботу, увагу та людяне ставлення до наших близьких. Тут дуже чисто, затишно, смачно годують, а персонал виявляє професіоналізм, терпіння й чуйність. Ми задоволені своїм вибором і рекомендуємо пансіонат іншим родинам!

ВН
Валерия Нефедченко
родич мешканця
★★★★★

Пишу з облікового запису чоловіка. Був невдалий досвід із закладами подібного типу (поселили маму чоловіка, на час поїздки за кордон). АЛЕ, приємно вражена Промінь Сонця. Зараз моя мати знаходиться тут (після операції протезування шийки стегна). Дуже чисто, слухають та чують. Безумовно віковим людям завжди щось не так, але я, об'єктивно, можу сказати, що це 5 с+: догляд, гігієна, харчування, увага. Дякую персоналу за те, що я можу спокійно жити та працювати, знаючи, що за мамою 24/7 гідний догляд та, найголовніше, реабілітація. Якщо вам потрібно тимчасово перекласти свої обов'язки щодо догляду за рідною людиною – то це сюди.

US
Ura Solomashenko
родич мешканця
Подбор условий

Расскажите о постояльце — мы подберём условия

Заполните короткую анкету. Мы перезвоним в течение 15 минут, расскажем о свободных местах, уходе и стоимости проживания.

Бесплатная консультация без обязательств
Индивидуальный подход к каждому постояльцу
Можно приехать и посмотреть лично
Анкета для подбора
Нажимая кнопку, вы соглашаетесь на обработку персональных данных.
Телефон
+38 (095) 549-92-06
Ежедневно, 08:00 – 21:00
Адрес
6 км от Києва (ст. м. Теремки)
вул. Охіньківська, 4
с. Гатне, Київська обл.
Почта
info@family-house.com.ua
Отвечаем в течение часа